Лют 25

Конкурс “Тарасове слово у наших серденьках”

Сьогодні, 25.02.2014р., вчителі початкових класів провели конкурс виразного читання поезії Кобзаря “Тарасове слово у наших серденьках”. У ньому взяли участь учні початкових класів. Дітки дуже старалися гарно розповісти поезії Тараса Григоровича. Вчителі вирішили не визначати переможців. Поякували усім учасникам (а це 24 учні!) за активну участь у конкурсі. На загальношкільній лінійці у суботу адміністрація школи вручить кожному класному колективу подяки за проведення даного заходу. Бажаємо дітям розвивати здібності під мудрим керівництвом своїх наставників.

Лют 24

Не будь байдужим!

Дорогі діти, батьки, працівники школи, ми розпочинаємо благодійну акцію: збір коштів на лікування потерпілих під час акцій протесту в Києві та сім’ям загиблих євромайданівців.

Пам’ятайте завжди: вони віддали свої життя за наше з вами щастя. Вони пожертвували своїм здоров’ям за наc, за щастя рідної України. 

Нехай їх рани ятрять нам душі, а горе родин загиблих не дасть ніколи збайдужіти. Згадуються слова: “Не бійся друзів – найгірше, що вони можуть зробити, – це зрадити тебе. Не бійся ворогів – найгірше, що вони можуть зробити, – це вбити тебе. Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.”

Пам’яті ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Небесною сотнею Вас ми назвали,
Бо нас бережете Ви із небес.
У битві із ворогом голови склали,
Та знайте: Ваш ДУХ у народі воскрес!

В молитві усі ми схиляєм коліна
І просимо в Бога прощення для всіх.
Кайдани скидає уся Україна.
Звитяжний над нею зривається спів.

            Герої Ви нашого сьогодення.
Слава про Вас буде жити в віках.
У душі вкраїнські вкарбовуєм ймення
Тих, хто ціною життя проклав волі нам шлях.

Недолюдки кляті хай будуть прокляті!
Ці сльози і кров нехай знищують їх!
Не матимуть щастя й у власнім палаці,
Спокутують повністю цей страшний гріх!

Ми всі Вам клянемось, що будемо жити,
Завзято країну свою берегти.
Ви будете разом із нами радіти,
Бо знищимо ми всіх намісників тьми.

Небесною сотнею Вас ми назвали,
Бо нас бережете Ви із небес.
У битві із ворогом голови склали,
Та знайте: Ваш ДУХ у народі воскрес!

                                                                   24.02.2014р.,Оксана Бурега

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Лют 21

Гімн України прозвучав у Сочі

Команда жіночого біатлону вперше завоювала золото. Сьогодні на олімпіаді в Сочі прозвучав гімн України. Я вважаю, що це дуже символічно з огляду на сьогоднішні події.

“Цю перемогу присвячуємо всьому українському народу. Вірю, що в цей нелегкий час для країни ця медаль зможе об’єднати нас, і в Україні запанує мир, спокій і благополуччя. Країна може пишатись, що на головному планетарному спортивному форумі майорітиме синьо-жовтий стяг і лунатиме гімн України. До цієї золотої нагороди ми йшли цілих 20 років. Дівчата – великі молодці, зробили все, що від них залежало. Пишаємось ними. Ми вболівали на трибунах з траурними стрічками і з прапорами, на яких було написано “За мир! За Україну!” Сьогодні великий день для кожного з нас. Я не міг стримати сліз” (Сергій Бубка).

Вітаємо наших чудових спортсменок із великим здобутком, яким вони прославляють свій народ і рідну Україну.

Олімпійська чемпіонка в естафеті, українська біатлоністка Олена Підгрушна після фінішу гонки заявила, що російські вболівальники ображали українську команду.
“Промовчати неможливо. Вперше в житті бачила таке, хоча зазвичай російські вболівальники добре підтримують українських спортсменів: на трасі і на трибунах. Завжди так само радіють і вболівають за нас, як і ми – за росіян. Сьогодні ми бачили, як російські вболівальники раділи промахіам Валі Семеренко, як росіяни кричали нам по трасі, згадуючи війну, як кричали “промахніться, падайте” і так далі. Я бігла і не вірила в те, що таке можуть кричати російські вболівальники. Це не ті люди, які виходять на трасу і вболівають за спорт. Ті крики і вигуки, які були на трасі, просто не вкладаються в голові. Відмовляюся вірити в те, що росіяни так можуть. А це факт”, – заявила Підгрушна.

Лют 21

Поминальна панахида

Сьогодні у Струсові відбулась поминальна панахида за полеглими ГЕРОЯМИ ЄВРОМАЙДАНУ. Її відслужило три священики, які після неї сказали своє слово про тяжкий злочин влади перед народом України.

Як важко усвідомлювати цю гірку правду життя! Серце щемить, коли бачиш на фото людей, безневинно вбитих у центрі столиці. Якими ж нелюдами потрібно бути, щоб таке вчинити?!

Їх смерті не дозволять нам припинити боротьбу, впустити в душі зневіру. Знаємо, що перемога вже зовсім близько! А наші герої завжди житимуть у наших спогадах, молитвах.

Героїв не треба жаліти!

Їх слава блищить на мечах.
Їм далі боротись і жити
В нескорених наших серцях!

Жаліють – малих та убогих.
А той, хто загинув в борні,
Не плакати нам заповідав,
А міць гартувать у вогні!

Героям – у вічності слава!
І матері з батьком уклін.
Вітчизна палає в загравах.
Вставай! Піднімайся з колін!

Коли буде мирний світанок,
І схилиться гілка верби –
Зажуримсь тоді наостанок.
А зараз – не час для журби!

Героїв не треба жаліти!
Їх слава блищить на мечах.
Їм далі боротись і жити
В нескорених наших серцях.

СЛАВА  УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ  СЛАВА!

Лют 20

Патріотична поезія українців


В ПАМ’ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А  може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько,
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає,
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває:
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину;
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну.
Вона, як і ти, була в мене одна.


ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИМ

Ти, собако, думав над тим,
Що то була чиясь дитина?
Що в одну кроваву мить
Зруйнувалась чиясь родина?
Син то був, чоловік і брат,
Наречений комусь майбутній.
Партіот, щирий брат, активіст –
Неповторний був, самобутній.
Чи ти думав, коли стріляв,
Що поклав у могилу сина?
Серце матері розірвав –
То єдина була дитина.

Люде, молю, не убий!
Пам’ятай: то чиясь дитина.
Свічку пам’яті запали
І молися за Україну!

Лют 19

Дні української скорботи

В тім краю, де все навкруг співає,
І шумлять закохано ліси, гаї,
Збережемо, браття, світлу пам’ять
Про героїв нашої землі!

Світла пам’ять нашим героям, які загинули у дні українського мирного спротиву. Молімось за них, щоб благословенними були у Царстві Небеснім; пам’ятаймо їх! 

У молитві схилімо коліна й за весь наш народ український, за єдність, щасливу долю, “вольную волю”.

Слава УКРАЇНІ!   Слава її ГЕРОЯМ!   Слава НАРОДУ УКРАЇНСЬКОМУ! 

 

Лют 18

Гра “PUZZLE-2014”

Сьогодні, 18.02.2014р., учні нашої школи вперше беруть участь у Грі “PUZZLE-2014”. Її координатором є вчителька англійської мови Марцинюк Т.В.

Лют 17

Шкільні виставки

Виставки  до Міжнародного дня рідної мови та 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка розгорнулися у приміщенні шкільної кімнати-музею народознавства та у вестибюлі школи. Розпочалась підготовка запланованих заходів до цих свят.

Лют 17

Гості нашого музею

У день урочистого відкриття меморіальної дошки В.Денеці, районного турніру з волейболу на його честь ветерани Афганістану відвідали шкільну кімнату-музей народознавства “Спадщина”, у якій знаходиться куток воїна-інтернаціоналіста Володимира Денеки. Вони оглянули численні експонати, які знаходяться у ній. На згадку про зустріч ми зробили фото.

Ветерани Афганістану відвідали кімнату-музей народознавства 15.02.2014р.

Наш випускник Андрійко Станько відзняв на відео церемонію відкриття та освячення меморіальної дошки, літературно-музичну вітальню, церемонію нагородження команд. Тому незабаром зможемо переглянути змонтований відеоролик на нашому сайті.

Лют 15

Ювілейний турнір відбувся

 

[youtube width=”640″ height=”360″]http://youtu.be/AuKbH-By5N4[/youtube]

15.02.2014 року, у день виведення військ із Афганістану, у нашій школі пройшов V районний турнір з волейболу на кубок Володимира Денеки – нашого випускника,  воїна-інтернаціоналіста, який загинув у цій війні. Захід розпочався вступним словом директора школи-інтернату Кирилюка В.М., який привітав присутніх на святі почесних гостей, ветеранів Афганістану,  волейбольні команди шкіл району; усіх небайдужих, які зібралися на шкільному подвір’ї цього зимового, але по-весняному сонячного дня.

Настоятель Струсівської церкви Святого Миколая отець Михайло Рожаловський освятив меморіальну дошку Володимиру Денеці, встановлену на фасаді школи за сприяння  Теребовлянського районного відділення Української спілки ветеранів Афганістану. Була відслужена і поминальна панахида за Володимира і всіх українців, які не повернулися із війни в Афганістані.

За традицією воїнів-інтернаціоналістів, пролунав військовий салют. Червоні гвоздики шани побратимів лягли до підніжжя пам’ятного знака.

Із вітальним словом з нагоди 25-річчя виводу військ із Афганістану та ювілейного турніру з волейболу виступив начальник відділу освіти Теребовлянської РДА Пельо І.В. Секретар виконавчого комітету Струсівської сільської ради, голова Ради нашого закладу Скасків І.Б. також привітала усіх воїнів-інтернаціоналістів і відмітила їх активну життєву позицію у сьогоднішній день, під час народного протистояння.

Надзвичайно хвилюючим був момент приходу матері Володимира Денеки. Не можна було стримати сліз, коли вона вдивлялась в зображення сина на меморіальній дошці. Ця жінка зуміла пережити страшну і непоправну втрату у своєму житті. Вона виховала чесного, хорошого сина, за якого їй подякували усі присутні.

Літературно-музична композиція, проведена у спортивному залі, продовжила урочисту частину. З екрану на присутніх дивився молодий парубок, який загинув, але залишився жити у пам’яті своїх рідних, друзів, педагогів; школярів, які народилися уже в інший час, але знають про нього завдяки щорічним турнірам на його честь. Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять про Володимира та його побратимів.

У волейбольному турнірі взяло участь 6 команд: Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст., Ілавченської ЗОШ І-ІІІ ст., Лошнівської ЗОШ І-ІІІ ст., Струсівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. С.Будного, Струсівської санаторної школи-інтернату І-ІІІ ст., Теребовлянського НВК. Відбіркові змагання пройшли у двох спортивних залах (нашої школи та Струсівської ЗОШ ім.С.Будного). У перерві дівчата групи підтримки виконали енергійний танець. Фінальний поєдинок пройшов у нашому спортзалі. У запеклій боротьбі перемогу здобула, як і в попередні роки, команда Ілавченської ЗОШ І-ІІІ ст. На другому місці (і ми безмежно цьому раді!) – команда нашої школи. Дорогі наші  хлопці, ми пишаємося вами! Ви – молодці! Третє місце здобула команда Струсівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. С.Будного.

Адміністрація школи вручила медалі, грамоти командам, пам’ятки-фотомиті V турніру й подяку відділу освіти за сприяння в організації даного заходу.

Учасники турніру роз’їхались по своїх домівках, стало тихо у спортивному залі, затихла школа…

Біля меморіальної дошки Володимира Денеки палахкотять червоні гвоздики, вогнем світлої пам’яті горить лампадка…