Вчителі

У 2009 році вчителька української мови і літератури Бурега Оксана Степанівна вдруге (І раз був у 1998 році) взяла уасть у конкурсі “Вчитель року”. На районному етапі здобула І місце, а на обласному – ІІ-ге.

Бурега

Педагогічний колектив у 2011 році нагороджений дипломом ІІ ступеня за участь у районному огляді-конкурсі на кращу організацію правової освіти і виховання учнів (Рисан Л.Б.).

2012-2013 навчального року вихователька Станько Іванна Петрівна взяла участь у конкурсі “Вихователь року”. Вона також посіла І місце у районі та ІІ в області.

Ivanna Petrivna

Колектив школи у 2012 році нагороджений грамотою за участь в обласному громадському конкурсі умов і охорони праці в установах і закладах освіти Тернопільської області за підсумками 2011 року.

05. листопада 2013 року у відділі освіти Теребовлянської РДА пройшов конкурс “Кращий Web-сайт”. Ми зайняли ІІІ місце!

5 thoughts on “Вчителі

  1. Вчителька, яке це рідне слово,

    Що промовляю знов і знов.
    Нехай скінчилося моє дитинство,
    Але жива до Вас любов.

    До рідної мови й до пісні,
    До Кобзаря, його віршів мій спів.
    Це моя вчителька мене навчила
    Співучих українських слів.

    Хто на питання відповість?
    Хто рідну пісню і серце нам вкладає?
    Хто за любов свою до нас
    Нічого в світі не чекає?

    Це рідна вчителька моя.
    Хай доля й зіронька твоя
    Ніколи не згасає!

  2. Ця поезія – подарунок учитилям,вихователям Струсівської школи-інтернату.У цій школі всі добрі та турботливі;директор Василь Михайлович,Брантюк Марія Григорівна,Бурега Оксана Степанівна.

  3. Так схожа на матусю учителька моя,
    Така ж привітна і така ласкава,
    Я жити в неї вчуся, горнусь до неї я,
    Вона – країни знань зоря яскрава!

    І світить нам, і гріє, і розуму навча,
    Ми всі її любов’ю обігріті:
    І хлопчик неслухняний, і лагідне дівча, —
    Бо ми для неї найдорожчі в світі.

    Моя учителько, спасибі, що ти є,
    Життя шкільне з тобою сонячним стає,
    У юнім серці ти, як зірка золота,
    Моя учителько, любов моя свята.

    Панує в класі тиша, коли говориш ти,
    Бо, як струмочок, ллється твоя мова,
    І хочеться летіти в незвідані світи,
    Де нас чекає доля барвінкова,

    Спасибі тобі, рідна, за серце золоте,
    За мудрість, за турботу і терпіння,
    Посіяне тобою любов’ю проросте,
    Бо сходи ті із доброго насіння.Бурезі Оксані Степанівні та Брантюк Марії Григорівні

    • Сергійку, дякуємо за добрі слова. Нехай вони завжди підкріплюються такими ж хорошими вчинками. Хай щастить!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *